Громадське мистецтво Квінза — важлива частина культурного ландшафту Нью-Йорка, де монументальні скульптури, інсталяції та мурали просто неба перетворюють міський простір на своєрідний музей без стін. Від знаменитого глобуса Unisphere у Флашинг-Медоуз до Парку скульптур Сократа, створеного на місці колишнього звалища, мистецтво тут розповідає історії про глобалізацію, суспільство та роль місцевих громад. У цій статті на i-queens.com розповідаємо про найвідоміші скульптури Квінза, історію їх створення, приховані сенси та особливості сучасного мистецтва просто неба.
Глобус Unisphere у Квінзі: історія монумента у Флашинг-Медоуз
Однією з найвпізнаваніших інсталяцій Квінза та всього Нью-Йорка є Unisphere — монументальна сферична модель Землі, виготовлена з нержавіючої сталі. Цей 12-поверховий глобус є головною окрасою парку Flushing Meadows–Corona Park.

Історія та концепція створення
Проєкт Unisphere розробив відомий ландшафтний архітектор Гілмор Кларк спеціально для Всесвітньої виставки у Нью-Йорку, що проходила у 1964–1965 роках. Ідея монумента з’явилася у Кларка під час польоту на літаку у 1960 році, а вже на початку 1961 року комісар Департаменту парків Нью-Йорка Роберт Мозес затвердив цей проєкт, відхиливши перед цим два інші варіанти. Будівництвом займалася компанія American Bridge Company, підрозділ U.S. Steel, з березня по серпень 1963 року. Глобус став візуальним логотипом та центральним елементом виставки, головною темою якої було «Мир через розуміння». Він був покликаний відсвяткувати початок космічної ери та символізувати досягнення людства.

Сучасний стан та переосмислення
За проведення Всесвітньої виставки Unisphere побачили понад 51 мільйон відвідувачів. Після її завершення глобус залишився постійною атракцією парку та перетворився на неофіційний символ Квінза. У 1995 році монумент офіційно отримав статус визначної пам’ятки Нью-Йорка.
Сучасні митці продовжують працювати з цим простором. Наприклад, художник Ай Вейвей створив навколо Unisphere інсталяцію Circle Fence (Круглий паркан) довжиною 1000 футів. Використовуючи металеві каркаси з сіткою, митець створив своєрідний глобальний кордон, щоб привернути увагу до зростання націоналізму та антиіммігрантських настроїв у сучасному суспільстві.
Парк скульптур Сократа в Асторії
Парк скульптур Сократа — це найбільший відкритий простір у Нью-Йорку, спеціально призначений для експонування скульптур та мультимедійних інсталяцій. Він розташований в районі Асторія (Long Island City) на перетині Бродвею та бульвару Вернон.

Трансформація простору
Історія парку — це видатний приклад радикальної рекультивації території. До 1986 року на цій ділянці площею 4 акри (1,6 га), яка розташована над гирлом похованого струмка Sunswick Creek, знаходилося покинуте нелегальне сміттєзвалище. Американський скульптор Марк ді Суверо разом з командою сучасних художників місцевою молоддю розпочав масштабну реконструкцію, перетворивши занедбану територію на потужний мистецький майданчик.

Захист і розвиток
Парк функціонував у статусі тимчасового протягом 14 років. Його існування опинилося під загрозою, коли після закінчення терміну оренди забудовник спробував звести на цьому місці елітні апартаменти та пристань. Проте у 1998 році мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані надав парку статус постійного міського простору, врятувавши його від забудови. За 40 років свого існування парк перетворився на місце, де поєднуються мистецтво, земля та громада. Окрім виставкового простору, тут діють програми мистецької освіти, резиденції для художників та програми професійної підготовки. Локація щороку приймає близько 89 000 відвідувачів.
Музей Ісаму Ногучі у Лонг-Айленд-Сіті
Зовсім поруч з Парком Сократа розташований Музей Ногучі (Noguchi Museum). Це унікальний двоповерховий комплекс, присвячений творчості японсько-американського митця Ісаму Ногучі.

Створення музею
Музей було відкрито у 1985 році у промисловій будівлі з червоної цегли 1920-х років, яку Ногучі купив, самостійно спроєктував та перебудував. Художник додав бетонну конструкцію, яка є вхідним павільйоном і критою галереєю для його робіт з базальту. Він зберіг відкриті сталеві та дерев’яні балки старої фабрики, а також оригінальну металеву стелю. Особливістю цієї інституції є те, що це перший у Сполучених Штатах музей, створений, спроєктований і встановлений живим художником для демонстрації власних робіт.

Експозиція
У музеї представлені різноманітні роботи Ногучі, який працював з каменем, деревом, металом та іншими матеріалами. Він відомий не лише як скульптор, а і як творець відомих ламп Akari з бамбука та рисового паперу і декорацій для танцювальних постановок. Його підхід до роботи найкраще ілюструє власна цитата:
«Все є скульптурою. Будь-який матеріал, будь-яка ідея без перешкод, народжена в просторі, я вважаю скульптурою».
Музей також має унікальний сад скульптур, засаджений деревами, які є автохтонними для Японії та США.
Скульптура «Тріумф громадянської чесноти»: історія та скандали
Не всі монументи сприймалися суспільством однозначно. Статуя «Тріумф громадянської чесноти»(The Triumph of Civic Virtue), створена архітектором Фредеріком Вільямом Макмоннісом, має одну з найбільш суперечливих історій в американському громадському мистецтві.

Історія замовлення
Монументальний фонтан був замовлений колишнім мером Джорджем МакКлелланом на честь світської левиці Анджеліни Крейн, яка у 1891 році залишила місту Нью-Йорк 53 000 доларів. Цікаво, що ця заможна жінка залишила своїй доньці лише п’ять доларів, а більшу частину статків віддала місту та на благодійність. Початково скульптура призначалася для парку біля мерії (City Hall Park).
Суперечки та протести
Статуя зображує оголеного юнака (Геркулеса), який символізує Громадянську Чесноту, що перемагає порок і корупцію. Проблема полягала в тому, що порок був зображений у вигляді жіночих фігур, які топче чоловік. Ще до завершення роботи скульптура викликала шквал критики. Оригінальні ескізи Макмонніса кілька разів відхилялися Художньою комісією через їх розмір та образність. Через постійні скандали статую перевезли до району К’ю-Гарденс (Kew Gardens) у Квінзі, але й там вона не знайшла спокою. Згодом її знову вигнали з публічного простору — цього разу на цвинтар Грін-Вуд (Green-Wood Cemetery) у Брукліні.

Програма Art in the Parks та сучасне вуличне мистецтво Квінза
Громадське мистецтво Квінза постійно змінюється завдяки новим проєктам та міським культурним ініціативам. Важливу роль у цьому відіграє програма Art in the Parks, започаткована Департаментом парків Нью-Йорка у 1967 році. Вона дала митцям можливість створювати тимчасові скульптури, інсталяції та інші роботи просто неба, перетворюючи парки міста на відкриті мистецькі майданчики.
Квінз став одним з просторів, де ця концепція особливо яскраво проявилася. Серед помітних проєктів кінця 2010-х — початку 2020-х років були Hospicio Cabanas (Playable Stage for Thunder Hawk) художника Карла Орозко — робота, що поєднала мексиканські культурні архетипи, традиційну драматургію та сучасні технології.
Ще одним цікавим прикладом стала Pavilion Landing — грайлива скульптурна конструкція Івонн Шортт, створена у співпраці з Джоелом Ескуте та Маюко Фуджіно. Її концепція була натхнена архітектурою та футуристичною естетикою Всесвітньої виставки 1964–1965 років, яка свого часу сформувала впізнаваний образ Флашинг-Медоуз.

Інші скульптури Квінза: Rocket Thrower та статуя Тома Сівера
Квінз має чимало монументів, які залишаються менш відомими туристам, але є важливою частиною історії та публічного простору району. У Flushing Meadows–Corona Park варто звернути увагу на Rocket Thrower — масштабну скульптуру Дональда Де Луе, пов’язану з футуристичною атмосферою Всесвітньої виставки 1964–1965 років.
Ще один знаковий об’єкт розташований біля Citi Field у районі Флашинг — статуя легендарного бейсболіста Тома Сівера, створена Вільямом Берендсом. Вона нагадує про спортивну історію Квінза та його зв’язок із командою New York Mets.
У Forest Park у районі Річмонд-Гілл розташований Richmond Hill War Memorial — меморіал загиблим у Першій світовій війні мешканцям громади. Центральну бронзову скульптуру американського піхотинця створив Джозеф Полліа. Монумент відкрили 10 листопада 1925 року, він залишається одним з дев’яти «doughboy»-меморіалів у парках Нью-Йорка.

Громадське мистецтво Квінза переконливо показує, як скульптури та інсталяції можуть не просто прикрашати місто, а змінювати сприйняття цілих районів. Від колишнього звалища, яке перетворилося на Парк скульптур Сократа, до футуристичного Unisphere та монументів у Flushing Meadows–Corona Park — мистецтво тут тісно переплітається з історією Нью-Йорка.
Ці роботи зберігають пам’ять про важливі події, відображають культурне розмаїття Квінза та створюють простір для діалогу між митцями й містянами. Саме тому прогулянка парками району може перетворитися на своєрідну екскурсію музеєм просто неба, де мистецтво доступне кожному — без квитків і музейних стін.