Джозеф Вудро Вайнберґ завоював славу впливового фізика. Його репутацію зіпсували звинувачення Комітету з питань антиамериканської діяльності Палати представників США в шпигунстві на користь Радянського Союзу. Дещо згодом науковця звинуватили ще й у неправдивих свідченнях. Докладніше про геніального, але суперечливого ньюйорківця читайте далі на i-queens.
Освіта й академічна кар’єра
Джозеф Вудро Вайнберґ народився 19 січня 1917 року в районі Квінза Маспет. Його батьки-євреї іммігрували до США з Польщі. У 19 років Джозеф здобув ступінь бакалавра наук із фізики в Міському коледжі Нью-Йорка.
У 1938–1939 роках Вайнберґ здобував ступінь магістра фізики в Університеті Вісконсину в Медісоні. Там він зустрів свою майбутню дружину Мерл Хоеслі. Над докторською дисертацією Джозеф працював у Каліфорнійському університеті в Берклі. Після здобуття PhD Вайнберґ викладав у цьому ж виші до 1947 року. До слова, це найстаріший та найпрестижніший кампус системи Каліфорнійського університету, яка загалом налічує 10 кампусів у Каліфорнії.
У 1948 році Вайнберґа призначили доцентом фізики в Університеті Міннесоти – дослідницькому виші, найбільшому та найстарішому кампусі в системі університетів штату Міннесота. Там він досліджував гравітаційну стабільність білих карликів – зір низької світності. Це зорі на останній стадії еволюції, маса яких приблизно у 8 разів менша за масу Сонця. Вони також обертаються, також мають магнітне поле та складаються з гелію або кисню, неону і магнію.
«Мангеттенський проєкт»
Під час Другої світової війни Вайнберґ працював у радіаційній лабораторії Берклі, розробляючи атомну бомбу. Це завдання йому доручили в межах «Мангеттенського проєкту» – надсекретної програми створення ядерної зброї в США. У проєкті брали участь вчені зі Штатів, Канади, Великої Британії та Німеччини. Тисячі науковців проживали разом зі своїми родинами на секретних військових базах у віддалених місцях. Проєкт мав доленосний вплив на історію, адже призвів до скидання двох атомних бомб на японські міста Хіросіма та Нагасакі та смертей понад 100 000 людей.
Утім, «Мангеттенський проєкт» мав і позитивні наслідки. Він призвів до інновацій у медицині, цивільній ядерній енергетиці та посприяв дослідженню космосу.
«Учений Х»
У 1949 році Комітет із питань антиамериканської діяльності Палати представників США розпочав розслідування щодо Вайнберґа. Фізика звинуватили в тому, що він «учений X». Зокрема, з’ясувалося, що він нібито ділився атомними секретами з Радянським Союзом через комуністичного активіста Стіва Нельсона.
У 1951 році Вайнберґа звільнили з Університету Міннесоти за рекомендацією президента закладу. Через рік його звинуватили в неправдивих свідченнях, наданих комітету. У 1953-му з нього зняли звинувачення, утім в університеті не поновили.
Вайнберґ недовго працював в Американському інституті фізики, дописуючи в його журнал Physical Review. Видання публікує як оригінальні дослідження, так і оглядові наукові статті чи огляди літератури. У 1953 році він перейшов у приватний сектор, зокрема в чиказьку оптичну компанію House of Vision. Пізніше почав працювати в компанії-постачальнику вантажних ваг Pioneer Scientific Company.
У 1957 році Вайнберґ повернувся до академічної роботи, влаштувавшись на роботу в Західний резервний університет Кейса (штат Огайо). Там він досліджував теорії гравітації, магнітного резонансу та оптики. У 1970 році Джозеф став професором Сіракузького університету, де через 14 років здобув титул почесного професора. Помер фізик у 2002-му від раку. Йому було 85 років.