Напевно, ні для кого не є секретом той факт, що журналістська професія пов’язана з величезною кількістю ризиків. І у цьому немає нічого дивного. Адже якщо журналіст у своїх матеріалах висвітлює “гострі” проблеми суспільства, то в нього вже дуже скоро з’явиться чимало ворогів. Тому що для представників влади та певних громадських кіл така “відвертість із читачами” далеко не завжди приносить радість.
Джеймса Бресліна багато хто знає і пам’ятає, як талановитого американського журналіста та письменника.
I-queens розповість більше.
Аж до своєї кончини він продовжував вести колонку в Nеw Yоrk Dаily Nеws.
Джеймс став автором великої кількості романів. Проте, все ж таки справжню популярність йому принесла саме журналістська кар’єра. Його матеріали завжди відрізнялися актуальністю, і в них можна було дізнатися про найтаємніші подробиці життя міста. До речі, за це нерідко страждав і сам журналіст. Але про все по порядку.
Ранні роки
Джеймс з’явився на світ у нью-йоркському Квінсі 17-го жовтня 1928-го.
Протягом 1948-1950-х майбутній письменник та журналіст навчався в університеті. Однак пізніше він вирішив залишити цю справу, і не продовжувати навчання.
Початок кар’єри
Кар’єра Бресліна розпочалася ще в 1940-х. Тоді він став копіювальником у Lоng Islаnd Prеss.
Пізніше він обійняв посаду оглядача. І більшість його ранніх колонок були присвячені політичним діячам, а також звичайним громадянам, з якими він спілкувався в тому чи іншому “питному” закладі.
Зокрема, Джеймс працював оглядачем таких газетних видань, як: New York Herald Tribune, Dаily Nеws, Nеw Yоrk Jоurnal Amеrican, Nеwsday, Thе Dаily Bеаst і Natiоnal Pоlice Gazette.
Популярна колонка
Величезну популярність Джеймсу принесла його колонка, присвячена смерті та похованню Джона Кеннеді. У ній він згадав про людину, якій випала честь копати могилу президенту.
При цьому важливо зазначити, що колонка вийшла дуже навіть у стилі Бресліна, який полюбляв проводити паралель між тією чи іншою важливою подією та конкретною “простою людиною”.
Нові “амплуа”
Завдяки своєму публічному іміджу, Бресліну в 1960-х випала честь попрацювати як телевізійному представнику Piеls Bеer. Для цього йому довелося зніматись у рекламі.
А ще в 1969-му Джеймс висував свою кандидатуру на посаду голови нью-йоркської міськради.
Зв’язки з бандитами
Важливо зазначити, що журналістська кар’єра Джеймса дозволила йому налагодити зв’язки з величезною кількістю мафіозних та кримінальних елементів Нью-Йорка. Тому всі його матеріали на цю тему мали буквально шалену популярність.
Проте в 1970-му на нього було скоєно напад. Причиною стала написана Джеймсом стаття, присвячена одному із членів відомого злочинного клану.
Журналіст отримав травми у вигляді серйозного струсу мозку, зламаних пальців, ребра та носа.
Нагороди
1985-й ознаменувався для Джеймса здобуттям важливої премії, якою були відзначені його репортажі. А в 1986-му він отримав Пулітцерівську премію.
Ці нагороди стали справжнім доказом популярності Бресліна та успішності його матеріалів.
Власна програма
Жовтень 1986-го запам’ятався тим, що Джеймс розпочав створення власного вечірнього телевізійного шоу. Воно виходило двічі на тиждень, і називалося Jimmy Brеslin’s People. У програмі журналіст розмовляв із бідними нью-йоркськими мешканцями в домашніх умовах. Також іноді випуски були “розбавлені” інтерв’ю із ув’язненими.
Недоліки професії
В 1991-му, коли Джеймс у своїх матеріалах висвітлював заворушення, які на той час відбувалися в районі Краун-Гайтс, його побили і пограбували якісь молоді люди.
Пригода знову довела те, що статті Бресліна були популярні, і висвітлювали “гострі” теми.
Тому він мав чималу кількість недоброзичливців і ворогів.
Фото: wikipedia