Іван Роберт Кінг набув слави видатного астронома. Його робота посприяла кращому розумінню науковою спільнотою кулястих зоряних скупчень, їх структури, динаміки, еволюції та складу. Він також відіграв важливу роль у створенні космічного телескопа «Габбл». Докладніше про новатора читайте далі на i-queens.
Освіта
Вчений народився 25 червня 1927 року в районі Квінза Фар-Рокавей. Уже в дитинстві він проявив неабиякі інтелектуальні здібності, завдяки яким отримав стипендію в Академії Лоуренса Вудміра (Нью-Йорк).
У 16 років Іван вступив до Гамільтонського коледжу – найкращого вишу ліберальних мистецтв у штаті Нью-Йорк. Тут він отримав диплом бакалавра з фізики, математики та німецької мови з відзнакою. Потім вступив до Гарварду (штат Массачусетс), на аспірантуру з астрофізики.
Поки Кінг здобував ступінь PhD, він працював під керівництвом відомих астрономів – Гарлоу Шеплі та Барта Бока. Тоді ж він викладав астрономію та допомагав створювати один із перших американських електронних комп’ютерів – «Марк I». Після успішного тестування в лютому 1944-го комп’ютер був перенесений до Гарвардського університету і формально запущений там у серпні того ж року. «Марк I» був першою повністю автоматичною обчислювальною машиною, яка не вимагала втручання людини в робочий процес. Так зародився інтерес Кінга до комп’ютерів. У корпорації Perkin-Elmer він деякий час працював програмістом.
Академічна кар’єра
У 1952–1954 роках Кінг служив у військово-морському резерві США, а впродовж наступних двох років – у Міністерстві оборони. У 1956 році він почав викладати в Університеті Іллінойсу в Урбані-Шампейні. У 1964-му Кінг обійняв посаду викладача Каліфорнійського університету в Берклі, де, власне, і будував свою основну наукову кар’єру. Це найстаріший та найпрестижніший кампус системи Каліфорнійського університету, яка загалом налічує 10 кампусів у штаті.
У Берклі Кінг керував кафедрою астрономії (1967–1970). Він прославився як видатний викладач і наставник, який щиро переймався кар’єрним ростом молодих науковців. Колеги завжди хвалили Кінга за енциклопедичні знання, глибоку наукову проникливість та великий інтелект. Він підтримував найвищі стандарти вченості та наукової чесності й прищеплював їх своїм учням і співробітникам. З 2002 року науковець працював у Вашингтонському університеті, що в місті Сіетлі. Кінг був співавтором трьох книг і майже 300 наукових робіт.
У чому новаторство Кінга?
Ще в Гарварді Кінг проявив значний інтерес до структури, кінематики та динаміки зоряних скупчень. У 1966 році він опублікував результати свого основоположного дослідження про так звану «модель Кінга». Астроном описав прості динамічні моделі з трьома найважливішими елементами, що керують структурою кулястого зоряного скупчення. Глибина дослідження в поєднанні з чудовою його презентацією зробили цю працю однією з найбільш цитованих робіт в історії галузі.
За свою більш ніж 60-річну кар’єру Кінг зробив фундаментальний внесок у наше розуміння кулястих зоряних скупчень завдяки теоріям та власним спостереженням. До слова, кулястими називаються ті скупчення, що відрізняються від розсіяних більшою кількістю зір. Крім того, у них чітко окреслена симетрична форма зі збільшенням концентрації зір до центру скупчення. Іншими словами, кулясте скупчення – це конгломерат зірок, пов’язаних гравітацією.
Під час ранніх телескопічних спостережень кулясті скупчення виглядали як нечіткі краплі, які астрономи часто помилково сприймали за комети. На початку ХХ століття ці скупчення стали одним із перших доказів того, що Сонце розміщене далеко від центру Чумацького Шляху. Кулясті скупчення є майже у всіх галактиках. У спіральних галактиках, як-от Чумацький Шлях, вони здебільшого сконцентровані в зовнішній сфероїдній частині.
Докторську дисертацію в Гарварді Кінг присвятив встановленню фотометричних стандартів зірок за допомогою фотоелектричного фотометра. З цією метою він провів рік в обсерваторії в Південній Африці, оптимізуючи використання фотометра. Все своє життя Кінг цікавився надзвичайно точною фотометрією, що лягло в основу його багатьох важливих внесків у галузь зоряних популяцій.
На початку 1980-х років інші астрономи виявили, що центр кулястого скупчення M15 яскравіший, ніж описав Кінг. Тоді він розпочав дослідження центрів 9 скупчень високої концентрації. Це призвело до спостережуваного відкриття кластерів колапсу ядра та явища. Тоді було виявлено, що приблизно 20% усіх галактичних кулястих скупчень мають таку морфологію.
Кінг також долучився до розроблення космічного телескопа «Габбл» – американського оптичного приладу, що з 1990 року розміщений на навколоземній орбіті. Телескоп названий на честь Едвіна Габбла – американського астронома, дослідника галактик і позагалактичних туманностей. «Габбл» за межами викривлення земної атмосфери дає змогу отримувати зображення надзвичайно високої роздільної здатності зі значно нижчим фоновим освітленням, ніж наземні телескопи. Він записав одні з найдетальніших зображень у видимому світлі, що дозволяє глибоко побачити космос. Багато спостережень на цьому телескопі призвели до проривів в астрофізиці, наприклад визначення швидкості розширення Всесвіту.
Успішно застосовував Кінг і свої програмістські навички. Зокрема, він долучився до розроблення нового програмного забезпечення, щоби максимізувати фотометричні та астрометричні можливості всіх камер на борту телескопа. Завдяки його зусиллям тепер можна вимірювати високоточні рухи зірок навіть у щільних ядрах кулястих скупчень. Астроном використовував «Габбл» для вивчення галактики Андромеди. Це найближча до Чумацького Шляху велика галактика, розташована в сузір’ї Андромеди.
Робота Кінга призвела до відкриття деяких раніше невідомих множинних популяцій зірок у кулястих скупченнях. Раніше вважалося, що зоряні скупчення складаються із зірок, які утворилися одночасно з однієї туманності. Утім, дослідник поставив під сумнів цю теорію, оскільки кулясті скупчення містять популяції зірок неоднакового віку та різного хімічного складу.
Смерть і спадщина
Іван Роберт Кінг помер 31 серпня 2021 року від ускладнень після операції. Йому було 94 роки. Уродженець Квінза був членом Американського астрономічного товариства, Міжнародного астрономічного союзу, Американської академії мистецтв і наук, Національної академії наук, Американської асоціації сприяння розвитку науки тощо.
Він отримав Медаль випускника Гамільтонського коледжу, став почесним доктором наук цього вишу, почесним професором і членом вченої ради Центру досліджень астрономії, що у Венесуелі. Він також отримав подяку від міністра військово-морських сил США за свою службу і подяку НАСА за участь у створенні космічного телескопа «Габбл». На честь нього був названий астероїд IvanKing, а в науковому центрі Університету Північної Кароліни в Чапел-Гілл– ціла галерея, присвячена роботі астронома.
Що цікаво, Кінг цікавився не лише наукою: він захоплювався оперою, літературою та образотворчим мистецтвом. Крім того, вчений проявляв інтерес до лінгвістики, володіючи повністю або частково аж десятьма мовами.